Лише чверть усіх виставок у швейцарських музеях присвячена творчості жінок-художниць, і серед керівників закладів культури країни жінок, як і раніше, ще непропорційно мало, розповідає SWI.
Незважаючи на те, що керівні позиції в художніх музеях Швейцарії (один з останніх прикладів — призначення Ан Деместеєр (Ann Demesteer) на посаду директора Художнього музею «Кунстхаус» у Цюріху) займає все більше жінок, і незважаючи на те, що гендерний розрив у галузі художньої освіти у країні планомірно скорочується, Швейцарія має ще чимало зробити для того, щоб усунути загальний гендерний дисбаланс у суспільстві та економіці.
За останні кілька років у Швейцарії були запущені та реалізовані найрізноманітніші проекти, що займаються пропагандою ґендерного фактору у творчості та просувають насамперед жінок-художниць, починаючи з музеїв, де в рамках позитивної дискримінації виставляються виключно роботи авторів-жінок, аж до агресивних кампаній у соцмережах . Ситуація з гендерною нерівністю в країні і в тому числі в галузі витончених мистецтв нехай і повільно, але все ж таки поступово змінюється на краще.
Неспішність цих змін не дивна, якщо згадати, що Швейцарія — це взагалі країна, де люди спочатку гадають, а потім роблять. Іноді тут думають дещо довше, ніж зазвичай, наприклад, на федеральному рівні жінки отримали виборче право лише 1971 року. Швейцарія належить до великих європейських культурних націй, але в медійно-інформаційному та соціально-фінансовому плані аж донедавна вся слава і всі привілеї діставалися лише чоловікам. При цьому не можна сказати, що в історії Швейцарії 19 або 18 століття жінки не грали взагалі жодної ролі.
Але сьогодні представниці світу мистецтва зі Швейцарії активніше, ніж раніше, беруть участь у світовому творчому процесі, що розвивається в суспільних, економічних і технічних умовах, що постійно змінюються. Вони все частіше виборюють нагороди престижних конкурсів, провідні музеї активніше починають виставляти їхні роботи. У самій Швейцарії також відбувається зрушення у галузі виставкової діяльності, держава засновує та просуває спеціальні премії, покликані підвищити соціальний статус жінок. Так, наприклад, лауреатками Гран-прі Швейцарії в галузі мистецтва Prix Meret Oppenheim стали художниці Естер Епштейн (Esther Eppstein) та Вівіан Сутер (Vivian Suter), а також жінка-архітектор Жорж Декомб (Georges Descombes).
Рейтинг, який щороку складає економічний журнал Bilanz, давно став абсолютним авторитетом і нормативним еталоном в галузі швейцарських витончених мистецтв. Він щорічно оцінює найцікавіших та успішних на міжнародному рівні швейцарських художників, ґрунтуючись на змісті та актуальності їхньої творчості, а зовсім не на ринковій вартості робіт.
В останньому виданні цього рейтингу за 2021 рік до списку топ-10 художників увійшли п’ять жінок: уродженка Базеля Міріам Кан (Miriam Cahn), яка взагалі очолює цей список. На другому місці знаходиться Піпілотті Ріст (Pipilotti Rist), за нею слідують Сільвія Бехлі (Silvia Bächli, на 6-му місці), Памела Розенкранц (Pamela Rosenkranz, на 9-й позиції) та Ширана Шахбазі (Shirana Shahbazi на 10-му місці) ).
До недавнього часу у Швейцарії не існувало загальновизнаних методик аналізу, за допомогою яких можна було б об’єктивно визначити, яка роль жінок у загальному культурному процесі в країні. Даних про становище у сфері гендерної нерівності у художніх музеях країні був навіть у Федерального статистичного Відомства (BfS). Саме тому, виявивши цю нішу, це завдання взялися вирішувати портал SWI swissinfo.ch і швейцарське громадське франкомовне телебачення RTS.
Вони вперше надали громадськості Швейцарії деякі конкретні цифри. Так, з’ясувалося, що у період з 2008 по 2018 роки лише 26% усіх персональних виставок у швейцарських художніх музеях було присвячено творчості жінок. У своєму Посланні про політику в галузі культури на період з 2021 по 2024 роки (Kulturbotschaft 2021–2024 Зовнішнє посилання) уряд Швейцарії підтвердив свою відданість справі забезпечення гендерної рівності в галузі культури.
Однак поки що невирішеним залишається питання модернізації умов федерального фінансування проектів у галузі культури, що виділяється Федеральним Відомством у справах культури. Зокрема, у всіх підзаконних актах та положеннях чітко сформульованого критерію «рівність статей» не міститься.
У більш широкому сенсі в Швейцарії поки що немає суспільного консенсусу про те, як треба забезпечувати цю рівність. Ідея щодо запровадження «жіночих квот» на даний момент шансів на реалізацію не має, у тому числі через опір деяких самих жінок, які хочуть, щоб оцінювали не їхній гендер, а їхню творчість.
Дослідження, проведене у червні 2021 року на замовлення Швейцарської державної ради з культури Pro Helvetia, показало, що у сфері культурної індустрії «жінки, безумовно, представлені недостатньо як на рівні керівництва, так і у сфері оперативного творчого простору».