Було проведено гендерний аудит у школах Дніпровщини. У школах не може бути дискримінації

Було проведено гендерний аудит у школах Дніпровщини. У школах не може бути дискримінації

Гендерний клуб Дніпро в рамках проєкту «БІГ. Безпека. Інклюзія. Гендер.» провів гендерний, інклюзивний, безпековий аудит середніх навчальних закладів Дніпропетровщини. Які результати дослідження, дізнавались у прямому етері «Суспільне.Головне».

Жінки частіше помічають наявність гендерних стереотипів

У серпні 2021 року було проведено опитування вчительства та учнівства 4 населених пунктів Дніпропетровської області: Кам’янське (2 школи), Павлоград (1 школа), Марганець (1 школа), Жовті Води (1 школа).

Всього опитано 418 осіб, з них 114 вчительок/ів та 304, учениць/ів 8-11 класів.

«Специфіка методики аудиту, який ми розробили, в тому, що ми залучаємо до аудиту адміністрацію, вчительство та учнівство даних шкіл. Відбувається самоаудит разом з допомогою експертів. Для нас важливо побачити у подальшому зміни у цих школах», — говорить жінка.

Ганна Мяких додає: аудіювання відбувалося за трьома критеріями: безпека, інклюзія та гендерна рівність у шкільному просторі.

Аудит складався з трьох елементів: анонімне опитування, візуальний аудит освітнього простору, аналіз освітніх та виховних програм.

Голова громадської організації зазначає: результати даного аудиту показали, що й досі побутують гендерні стереотипи серед учасниць та учасників опитування.

«Чоловіки менше гендерно чутливі, жінки – більше. Жінки частіше помічають наявність гендерних стереотипів, які їм заважають відчувати себе психологічно та фізично в безпеці в тій, чи іншій ситуації в школі», — говорить Ганна Мяких.

Учбові матеріали мають гендерну забарвленість у бік чоловічої статі

Голова громадської організації розповідає: згідно із аналізом візуального освітнього простору, наочні матеріали мають гендерну забарвленість у бік чоловічої статі.

«Наочні матеріали, які розміщуються в кабінетах української мови та літератури, на портретах ми можемо побачити лише Лесю Українку. Треба додати портрети тих же письменників, письменниць XX-XXI століття. Тобто осучаснити візуальний простір», — говорить Ганна Мяких.

Народна депутатка та співавторка законопроєкту про підручники Інна Совсун каже: існує багато стереотипів, які обмежують кар’єрне зростання для жінок. Саме тому Міністерством освіти і науки в рамках гендерної стратегії була запропонована гендерна експертиза підручників.

На початку червня 2021 року парламент у першому читанні ухвалив законопроєкт про підручники. Один з його принципів — у підручниках не може бути дискримінації ані за гендерною, ані за будь-якою іншою ознакою.

«Попри великі досягнення у сфері гендерної рівності в Україні, сьогодні підручники переповнені багатьма стереотипами. Це стосується і гуманітарних, суспільнознавчих дисциплін, так і підручників з математики, де мама робить якусь роботу з кухнею, натомість, тато ремонтує машини і таке інше», — говорить депутатка.

Жінка зазначає: якщо діти в школі впродовж 11 років постійно в підручниках бачать нав’язувані стереотипи, то у них закладається уявлення про те, що це є нормою. Що такий стан речей є природнім, а не соціально сконструйований. Саме тому експертиза підручників є важливою.

Інна Совсун додала, що новий закон про підручники, який був прийнятий у грудні 2021 року передбачає можливість проведення повторної експертизи за зверненням батьків, вчителів або учнів. Для цього необхідно звернутися до Міносвіти.