В українських ЗМІ кількість негативного матеріалу про гендерну рівність у 2,5 разу перевищила кількість позитивного


В українських медіа негативних публікацій щодо гендерної рівності у 2,5 рази більше, аніж позитивних. Лідерами за кількістю негатива стали сайти Politeka, Znaj.ua та ТСН.ua, за охопленням лідирують телеканали «Україна», «1+1» та «Інтер», за індексом лояльності медіа (співвідношення негатива до позитиву) — Politeka, Today.ua, Znaj.ua та «Україна». Про це свідчить дослідження «Гендерна рівність в українських ЗМІ», проведене проєктом «Повага — кампанія проти сексизму в українських ЗМІ та політиці» та AI-платформою медіааналітики Semantrum, передає Жіночий Консорціум України.

«Серед усього масиву публікацій основні прояви негатива стосувалися теми «гендерна рівність» (93%) та мали ознаки сексуалізації та об’єктивації жінок. На другому місці — негатив у темі «ЛГБТІК спільноти» (7%) з використанням некоректної термінології про ЛГБТІК+ та ознаками гомофобії. На третьому місці — негатив у темі «жіноче лідерство» (3%) з ознаками об’єктивації та стереотипами щодо гендерних ролей і репрезентації жінок», — йдеться в повідомленні.

Натомість позитив щодо цієї теми стосувався «гендерної рівності» (79%), на другому місці — позитив у темі «ЛГБТІК+ спільноти» (22%), на третьому — «жіноче лідерство» (15%). Лідерами за кількістю позитиву стали сайти 24 каналу, НВ та Суспільного, за охопленням лідирують «1+1», «СТБ» та «Інтер», за індексом лояльності медіа — «Газета по-українськи», 24 канал, «Прямий» та «Еспресо», сайти «Суспільне», «Українська правда» та «Українська служба BBC».

Дослідження показало, що переважна більшість негатива виходила у новинах про шоубізнес (69%), про політику (4%) та про спорт (3%). Водночас більшість позитивних публікацій стосувалася проблем гендерного насильства (33%), питань рівноправ’я (15%) та політики (15%).

«У загальноукраїнських джерелах вийшло 93% (4994 публікації) від загальної кількості негатива. З них 3% (143 публікації) на телебаченні й 0,3% (17 публікацій) в друкованих ЗМІ, — зазначається в дослідженні. — Позитивних публікацій в інтернет-ЗМІ було в 3,4 раза менше, ніж негативних; позитивних публікацій на телебаченні було в 1,6 раза менше, ніж негативних. Єдине медіа, де позитив переважав, — преса. Позитивних публікацій у друкованих медіа на тему гендерної рівності було на 24% більше, ніж негативних».

Крім того, у регіональних ЗМІ вийшло 7% (394 публікації) від загальної кількості негатива: це один сюжет на телебаченні та публікації в інтернет-ЗМІ. Лідерами негатива в регіонах за індексом лояльності медіа стали сайти «Газета Жизнь» (Донецьк), «РадіоТрек» та «Голос Карпат». Натомість регіональні ЗМІ опублікували більше позитивних новин про проблеми гендерної рівності, ніж загальноукраїнські — 61% проти 39%. Зокрема, регіональні медіа писали про акції «16 днів проти насильства» та про покарання за домашнє насильство. Лідерами позитива в регіонах за індексом лояльності медіа стали сайти «Официальный сайт города Одесса», «Газета Вечірній Київ», «НикВести».

«Серед проаналізованого масиву даних найчастіше зустрічається об’єктивація і сексуалізація. Ресурси збирають і перетворюють на новини дописи у соцмережах. Роблять новини про груди, живіт, стегна, декольте, схуднення чи набір ваги відомих жінок, — говориться в дослідженні. — У медіа продовжують підтримувати стандарти краси, які створюють нескінченний тиск на жінок».

Крім того, у матеріалах про гендерну рівність та ЛГБТІК+ фіксували ознаки дезінформації. У таких публікаціях переважно йшлося про законодавчі ініціативи, політику та ратифікацію Стамбульської конвенції. За результатами моніторингу українських медіа дослідники визначили найпопулярніші тези дезінформації про гендерну рівність та ЛГБТІК+:

  • толерантність до ЛГБТ тягне за собою легалізацію педофілії (50%);
  • заохочення гендерної рівності має ознаки гендерної диктатури (31%);
  • Захід штучно створив нові гендери, нівелюючи священні ролі чоловіка та жінки (10%);
  • існує потужне лобі, яке нав’язує в Україні гендерну ідеологію (6%);
  • дітей забирають у батьків і віддають в сім’ї ЛГБТ (4%);
  • існує потужне лобі ЛГБТ, яке впливає на міжнародну політику (2%).

Для моніторингу обрали 30 найвпливовіших національних онлайн-ЗМІ, 11 ТБ-каналів, 10 найвпливовіших друкованих ЗМІ, по 5 онлайн-ЗМІ за охопленням у 24 областях України. Для аналізу обрали 5 тем: гендерна рівність; забезпечення прав і можливостей ЛГБТІК+ спільнот; жіноче лідерство; дезінформація щодо гендерної рівності та ЛГБТІК+ спільнот; діяльність/ наративи антигендерних рухів. Для відбору негативних публікацій орієнтувалися на дискримінаційну лексику, стереотипізацію, дискримінаційну репрезентацію та виправдання насильства. Позитивними ж вважалися публікації, у яких використовувалася коректна лексика. Публікації, у яких боролися зі стереотипами, які висвітлювали проблеми насильства, посилювали видимість жінок та ЛГБТІК+ персон.

Моніторинг проводили з 15 листопада по 15 грудня 2021 року. Основні висновки: негатив. Усього проаналізували 23 580 публікацій. Потенційне охоплення цих матеріалів — 646,7 млн людей. Результати дослідження можна прочитати тут.

Нагадаємо, у вересні 2021 року медичний журнал The Lancet на обкладинці свого випуску використав словосполучення «тіло з вагіною» замість слова «жінка». Ця обкладинка викликала хвилю критики: вчені скасували свої підписки на The Lancet та подали у відставку як рецензенти; лікарі назвали словосполучення «знелюднювальним»; активісти сказали, що це словосполучення «не допомагає» для більш широкої дискусії про інклюзивність. Головна редакторка сайту кампанії проти сексизму в медіа й політиці «Повага» Вікторія Кобиляцька сказала, що використання словосполучення «тіло з вагіною» звучить не просто провокативно — це знецінює жінок, обмежує, зводить їхню сутність лише до тілесності. Вона відкинула пояснення, що словосполучення могли використати, щоб уникнути дискримінації небінарних осіб та трансгендерів.