Від чого залежить ефективність впровадження гендерної освіти у звичайних школах? У якому форматі краще надавати підліткам інформацію про гендерну рівність, права людини, дискримінацію та гендерні стереотипи. Про все це і не тільки розповіла начальниця відділу освіти, молоді та спорту Приютівської громади Світлани Михайленко, передає Громадський простір.

Нагадаємо, що команда громадської організації «Олександрійський гендерний інформаційний центр» разом з вчителями та освітянами з Новопразької і Приютівської ТГ, залученими експертами розробляє факультативну, модульну, освітню програму для старшокласників «4 кроки до гендерної рівності» в рамках проєкту «Тренд на рівність», що втілюється за підтримки Уряду Канади в рамках проекту «Жінки України: залучені, спроможні, незламні» і впроваджується організацією ПАКТ Україна.

Світлано Леонідівно, на Вашу думку, чи потрібні гендерні знання в школі та спеціалізовані програми з гендерної рівності?

— Досі існує чимало гендерних стереотипів і упереджень, які суттєво гальмують досягнення рівних можливостей жінок і чоловіків, а оскільки освіта є одним із найпотужніших агентів соціалізації, то вона закріплює ці стереотипи – тому звичайно потрібно формувати гендерні знання ще зі школи.  Інтеграція гендерної складової може  відбуватися в освітні програми різних предметів, а може бути, як варіант, окрема факультативна програма. 

 Який формат гендерної освіти, на Вашу думку, прийнятний в освітньому закладі? Які методики викладання вбачаєте ефективними?

 – Гендерну освіту можна впроваджувати, використовуючи різні методики. Якщо говорити про дітей то формат повинен бути інтерактивним і зрозумілим. Формальної освіти їм сьогодні достатньо. Тому на мою думку важливо, щоб заняття проходили в якомога легшій формі. З досвіду добре сприймаються групові вправи або ігрова форма. Також для того щоб інформація краще сприймалася рекомендую менше теорії та більше практичних прикладів.

На Вашу думку, від кого чи від чого залежить успішність впровадження гендерних знань в освітніх закладах?

 – Звичайно важливо, хто впроваджує гендерну освіту в школі. Треба звернути увагу не лише на посаду: практичний психолог, соціальний педагог, вчитель основ здоров’я, а на спеціаліста як на людину. Чи зможе він або вона адекватно пояснити що таке гендер, а що таке стать. Поняття «ґендер» багатьох плутає, тому хотілося б, щоб доносили інформацію дітям насправді компетентні, вільні від гендерних стереотипів люди. Також важливо щоб людина, яка працюватиме з дітьми помічала негативні наслідки гендерної нерівності на локальному та національному рівні, щиро бажала уникнути їх в майбутньому.

Як стереотипи закладені в дитинстві впливають на подальше життя? На вибір професії? На самореалізацію підлітків?

— Чомусь батьки вирішують ще з дитинства за дітей, якими іграшками їм гратися, які гуртки відвідувати, де краще вчитися. Є “дівчачі” та “хлопчачі” іграшки й “жіночі” та “чоловічі” професії в стереотипному розумінні. І це може відкласти свій відбиток на професійній самореалізації. Дівчата можуть прекрасно розбиратися в техніці, а хлопці можуть стати прекрасними кутюр’є. На мій погляд, найважливіше, щоб обрана професія людині подобалася, приносила задоволення та гідно оплачувалася. І це аж ніяк не залежить від статі. Наприклад, син моїх знайомих, які  проживають у  Німетчинні, працює вихователем в дитячому садку.  Він успішно самореалізується в професії і це є суспільною нормою закордоном. В Україні, на жаль, чоловіків-вихователів дуже мало. І я думаю, насамперед  тому, що ця посада в нас низькооплачувана.  У нас є негласний розподіл на “жіночі” та “чоловічі” професії, і “жіночі” найчастіше менш дохідні.  

 У чому на Вашу думку відмінність поняття фемінізму і гендерної рівності? 

— Феміністки – це жінки й чоловіки, які виступають за гендерну рівність. Тобто, борються за забезпечення рівності прав та можливостей між чоловіками та жінками. Тому фемінізм – це суспільний рух, ідеологія якого будується на понятті гендерна рівність.