Криза, яка змушує жінок викидати своїх дітей на смітник

«Викидати дітей заборонено», — написано на знаку, створеному Еріком Мехікано. Венесуельський художник вивісив такі таблички по всій країні після того, як біля його будинку в Каракасі у сміттєбаку знайшли немовля.

Цією кампанією Мехікано хоче привернути увагу до того, що у Венесуелі «стає звичайним дещо, що неможливо вважати нормою».

Країна переживає глибоку економічну кризу. За даними Світової продовольчої програми ООН, кожен третій венесуелець не доїдає.

Через дефіцит контрацептивів і їх недоступність для багатьох родин небажана вагітність стала поширеною проблемою.

Суворі закони про аборти, які дозволяють переривати вагітність лише у випадках, коли життю матері загрожує небезпека, ще більше обмежують вибір жінок.

За даними однієї благодійної організації, число покинутих на вулиці дітей збільшилося у 2018 році на 70%.

ЗнакКопирайт изображенияGUILLERMO D. OLMO
Image caption«Викидати дітей заборонено»

Уряд Венесуели за останні роки не оприлюднив жодних офіційних даних. Відмовилися прокоментувати ситуацію і міністерство зв’язку та департамент з прав дитини.

Але працівники соціальних служб та медики, з якими зв’язалися журналісти BBC, підтвердили, що кількість кинутих дітей збільшилась. Також зросла і кількість незаконних всиновлень.

«Короткий шлях»

Нельсон Вільясмілл є членом ради захисту дітей в одному з найбідніших районів Каракаса. Він пояснює, що, стикаючись із бюрократією та хаосом у системі всиновлення, батьки іноді вдаються до простішого шляху.

Історія Малюка Томаша (ім’я змінено) — один з таких випадків. Він народився у бідній родині в Каракасі, мати хлопчика зрозуміла, що не зможе його виростити.

Гінеколог у пологовому будинку, де народився Томаш, погодився допомогти.
Він каже, що це не перший випадок, коли жінки відмовляються від дитини в лікарні. «Вони майже завжди передумують, коли вперше годують немовля грудьми», — зазначає лікар.

«Але іноді ні, і тоді доводиться шукати рішення».

Він зв’язався з однією зі своїх пацієнток, жінкою за 40, яка мріяла народити дитину, але не могла завагітніти.

Таня (ім’я також змінено) хотіла допомогти Томашу і його матері, але, подумавши, відмовилася від всиновлення.

Натомість, вона зв’язалася зі своїми друзями, парою, яка мала будинок у сільській місцевості у Венесуелі і яка погодилася виховувати Томаша як свою власну дитину.

ВенесуелаКопирайт изображенияGETTY IMAGES
Image captionТих, кому не вистачає їжі, годують на безкоштовних громадських кухнях, але недоїдання залишається головною проблемою Венесуели

Щоби не викликати підозр, їм довелося швидко зареєструвати дитину. Таня заплатила чиновнику хабар у розмірі 250 доларів, щоби він записав прізвище її подруги як рідної матері Томаша.

Тепер Томаша виховують у новій родині, вони нещодавно відсвяткували перші кроки хлопчика.

Таня каже, що не шкодує про те, що зробила, і наголошує, що обійшла законодавство заради добробуту Томаша.

«Я не збиралася цього робити, але законне всиновлення не працює у Венесуелі, і ця дитина страждала б у державному дитячому будинку», — пояснює жінка.

У пастці

Томаша віддали за згодою матері, але людей, які користуються відчайдушним становищем венесуельських жінок, не бракує.

Коли Ізабель (ім’я змінено) була вагітна вдруге, її чоловік помер. Жінка вирішила відмовитися від дитини.

«Я залишилася одна і боялася, що не зможу її вигодувати», — каже вона.

Послухавши поради знайомого, вона полетіла на острів Тринідад в Карибському басейні, щоби зустрітися з парою, яка хотіла всиновити дитину.

ЖінкаКопирайт изображенияGETTY IMAGES
Image captionДоведені до відчаю венесуельські жінки іноді погоджуються на нелегальне всиновлення

Їй сказали, що в будь-якому рішенні Ізабель матиме остаточне слово, але незабаром вона опинилася під тиском з боку колумбійської жінки, яка вела перемовини.

«Мені сказали, що це буде законне всиновлення, я ніколи не збиралася просто віддати свою дитину», — згадує вона. Але вже в Тринідаді «я зрозуміла, що потрапила у пастку торговців людьми».

«За мною постійно стежили, — згадує жінка. Їй не дозволяли виходити з дому, де вона перебувала, і вона так ніколи й не отримала квиток на зворотний рейс до Венесуели, якій їй пообіцяли.

Розлучені

Через кілька тижнів вона передчасно народила у тринідадській лікарні. Вона вирішила залишити дитину, але колумбійка і ще один чоловік, який назвався адвокатом, почали тиснути на неї.

«Вони сказали мені, що нові батьки чекають на стоянці і що я повинна підписати деякі документи англійською мовою, які я не розуміла, та віддати дитину».

Спочатку Ізабель відмовилася, але протягом наступних тижнів її викрадачі посилювали тиск, відбираючи в неї їжу, ліки та підгузки.

«Зрештою, мені довелося віддати сина, щоби врятувати його життя, і я повернувся до Венесуели по допомогу», — каже жінка і плаче.

За допомогою неурядової організації Ізабель розпочала юридичну битву за повернення свого сина, який перебуває під опікою тринідадської влади.

Наразі вона може його бачити лише раз на тиждень.

Вона каже, що не зупиниться, поки не поверне його.

Ресурс: ВВС Україна